Один зі сценаріїв пробудження після алкоголю

"Своей житухи кучер - сам знаю, как лучше..."

MiyaGi - Меломан

Двоє колег мешкають ув одній кімнаті. Один з них любитель щоденно випити після роботи чотири банки пива по 0,5 л кожна, без закуски. Це настільки в нього увійшло у звичку, що практично за кілька років схуд на тому пиві, як таранька, а апетиту, що б ми йому не пропонували, від сили: жменька смаженої картопельки й пів котлети...
- Ти так довго не протягнеш! - раз із гумором, а раз "прямо в лоб" повторюємо йому.
- Я знаю! - констатує він.
А одного разу завершив цю фразу доволі несподівано: "Мені залишилось пару років...".
- Подумай про сина! Ти хочеш, щоб його виховував інший батько?.. - каже сусід по кімнаті, який щодня спостерігає за ним його історію "хвороби". - Мовчить. Немає що сказати. Бачу, що замислився. - Переказує мені свої спостереження.
До ворожки не ходи, завершується все це черговим ляском відкоркування пива.
Якщо у вашому житті не було таких "кадрів", із легкістю можна уявити, з яким самопочуттям має прокидатися така людина на роботу.
Отже, виставляє він будильник на три рази, з періодичністю по 10 хв одну й ту ж мелодію, адже знає, що одразу не прокинеться. Першу - пропускає. Другу - смачно вилаюється: "С*ка, бл*ть, к*рва мать, п*зда, коронавірус..." (Останнє слово додалося у його лексикон із появою в інфопросторі). За третьою - будить його сусід по кімнаті:
- Сергій, вставай! Пора на роботу!
А будильник на телефоні продовжує хрипіти підземельним голосом:

"Поработи меня пастырем, испепели моё небо!
Разбивая скалы о скалы, затащи меня в дебри
Ветром за ветром, мы - enemy, кепка да кеды,
Уверенно снегом на головы, строки холодные.
Выродок! Слово дал: мол я - вандал, кормил небылицами.
Колото-резанных ран куда больше, чем принципов.
В принципе дикция вывезет. Дымом зажаты извилины..."

І тут звучить коронна фраза, де в його проблемах винен не алкоголь, не робота, не сім'я, не власна безголовість, а той, хто біля такої людини за родом служби опинився поряд:
- Ти мене за*бав!
І так незмінно кожен початок робочого дня.
Добре, що один з гумором, а другий визнає щоденну слабкість.
Кажуть: "горбатого могила справить!" Схоже, що "горбатий" просто й не прагне за життя випрямитися.

Успіх "усупереч" фінансам?

Колега по роботі навів досвід своєї мами, яка працює сільською вчителькою, а за сумісництвом організовує дозвіллєву діяльність у школі. Зокрема, окрім традиційних свят, організовує виїзні концерти, бере участь у колективних змаганнях району. Ось і каже він мені:
- Вона молилась, аби її колектив не зайняв перше місце!
- А чому? - міркуючи собі за культурно-організаційну сторону її заходів, але його оповідь проявила зовсім іншу проблему.
- Та бог з тим районом, гроші знайдуть, а як поїхати на область? - доведеться їхати за свої. Що й казати про самореалізацію таланту в столиці... - Та от, я, як її син, мав під час виступу найдовший вірш. Таких віршів я не читав зроду. (Пауза). Тоді ми зайняли третє місце. Мати з полегкістю зітхнула... (й подумки перехрестилась).