Спірін. "Алкоголь :: Коли людина впала в прірву, її вихід це ви..." (передрук)

Бачу жвавий інтерес, тож опишу пацієнтів. Абстиненції тред.

1/ Хворі поступають після ротацій, коли в них був тиждень вільного часу. Або в період переводу між бригадами. Починають бухать. З ранку до ночі. Це перетворюється на марафон: забухав, заснув, встав, забухав

2/ Зазвичай їх привозять вже з тремором і тиском під 220. Вони соромляться: та в мене «гіпертонічний криз». Але піт на лобі, тремор, задишка, тахікардія, перегар, кажуть, шо, братан, ніхуя це не криз. Більшість хворих на початку дуже іронічні, жартують, дойобуть медсестер

3/ за 18 годин починається ад. Організм хоче етілу, а його нема. Мозок хоче етілу, а його нема. М'язи починає вивертати, діарея, блювота і тремор. Хворий не може взяти ложку до рук, ге може випити води, бо блює. Не може підтерти дупу, бо його трусить. Перша ін'єкція

3/ Анапріліна, 05 мл. Він продовжує блювати, хоча вже нема чим. Апетиту нема. Він їв останній раз, в кращому випадку, 5 днів тому. Далі ад наростає. Хворий не може заснути. Очі сіпаються, в голові гармидор. Тут допомагає Зонік, 2 таблетки. А далі крапельниці протягом

4/ кількох днів. Там нічого магічного. Вітаміни, водичка, калій, кальцій на 3 день починаються судоми і ГОЛОСИ. Це не білка, це такий легкий шепіт: там музичка грає В СТІНІ, тут хтось співає. На 5 день починається паранойя. Хто цей мужик? Він прийшов за мною.

5/ Шо це за машина? Мене хочуть забрати. Тотальна паранойя помножена на піт по всьому тілу і голоси. «Давай, пивка». Хворі починають вигадувать: та в мене бабка померла, та там треба поїхати... Все, щоб втекти і наїбнути пива, або водюні. На 10 добу настає полегшення

6/ Загалом ломка триває місяць. З того шо я застосовував щодо пацієнтів, окрім ліків: кава, багато (мінус: навантаження на нирки, але є шанс прочистити сечею все), фізичні навантаження, просто ходьба по колу, не дає залежатись, знімає синдром тремору, багато багато води

7/ найголовне: не засуджуйте, не докоряйте. Цей стан дуже чутливий, вплоть до суїциду. Протягніть руку, допоможіть. Не смійтеся. Алкоголь це майже героїн. Вам буде треба водичка, калій , кальцій, магній, гіпопротектор, D, впші ручкі і терпіння. Людина все розуміє

8/ вона хоче вийти, але сама вже не може. Інакше — серцевий напад. І пам'ятайте, запій не контролюється, коли людина впала в прірву, її вихід це ви. Важко, але якщо не ви, то нема кому.

Спірін, молодша медична сестра

@don_spiridon

3 серп. 2024

Джерело: "Х"

"Мєчта" будівельників..

1998 рік. На березі моря, пансіонат "Мєчта" переживає ремонтно-будівельне оновлення. Працівникам будівельної організації вже який рік видають зарплату не грошима, а бартером. Коли наступає цей довгоочікуваний час, всі йдуть на склад, із якого видають товари: цукор, борошно, консерви абощо. Ось і цього разу всі завалили по "зароблене", а на складі виявилось, що лишились лише горілка та шампанське. Що ж, тим кревне і видали на руки... Отже, виплата була в п'ятницю, а в понеділок мали всі вийти на роботу. А на "Мєчту" висунулись лишень електрики і то наприкінці тижня. Питає у них запізніле в реакції керівництво: "А де ж маляри, штукатури, плиточники?". Відповідь була простою, як двері: "А чому ж ви їм зарплату алкоголем видавали?"..

14 липня 2022 р., зі спогадів колеги.

Одне з гастрономічних уподобань у радянські часи

Відпочивав у дитинстві з батьками на морі в м. Миколаївка. Там уперше познайомився з форматом "кемпінг". Вперше в житті спав у палатці; у центрі міста бачив верблюда й оригінальні кульки, які він по собі лишає; вуличних наперсточників... Недалеко від того місця розташовувався магазин із відділом, в якому робили наживо молочні коктейлі, які ми часто замовляли. У натовпі якоїсь черги учувався запах тютюнового диму, наприємно розвіяний у спекотному повітрі - чомусь відтоді тривалий час нагадував мені той відпочинок. Найбільше, що дивувало відпочивальників, таких, як ми, так це консервовані кавуни в трилітрових банках. Влітку... коли за місяць мали початися свіжі. Добре запам'ятався період: початок літа. Тоді ми об'їдалися черешнями. Так от, консервовані кавуни! - не повірите, але їх купували... Не подумайте, що рецепт зберігав молодість солодкої м'якоті з минулого літа... Як переповідали: дольки знаходилися в оцтовому солоному маринаді. Купували їх з єдиною і практично затребуваною метою: слоїк відкорковували, викидали вміст, а в сусідньому кіоску наливали в нього... пиво! Ось так творились чарівні плани соціалістичного будівництва для консервних комбінатів півдня України "шанувальниками" маринованих кавунів.

"Радіти життю"

- Jak sytuacja?.. Wszystko w porządku?

- Jakoś leci!

Почав працювати на об'єкті, підприємство - зокрема бренд - всесвітньовідоме, фірма-виконавиця хоча й регіональна, але має постійні контракти на терені ЄС. Наша ж фірма, відповідно до статусу, підібрала бригадира солідного, з досвідом, "одним словом": якось одразу дав зрозуміти, що по додаткові робочі рукавиці краще не підходити, так, наче видає з власної кишені. Якось нас поділили на дві робочі групи, для різних цехів, але для початку почали з малого (кількісно): обрали для роботи двох працівників. Іронія долі, а може не випадковість, ними опинилися бригадир і його заступник. Тепле приміщення, кава-автомат, туалет, перекур, все близько, отже, майже як в раю. Що вони там робили? - не знаю, але за місяць-другий, якогось занадто буденного дня долинула до нас чутка, що "тих двох" вигнали з будови?.. Всі ж питаються: чому? Колега, оповідаючи цю історію, певною мірою "зіронізував": "потрапили на найстрашнішому!..". Аби прикрасити це життя, достатньо найбанальнішим подіям надавати в голосі ноток містичности, веселости, пофіґізму абощо, тоді життя набуває рис незнуденности. У паузі фантазія домальовує сцени злочинної діяльности та криміналу. Але ж ні!.. "Не повіриш: вони умудрилися нічого не робити!" - звершив колега. Правда, цікаво почути продовження такого "нічогонеробіння"? А ситуація виглядає так. До них у цех зайшов старший перевіряючий (австрієць) і вирішив прослідкувати за їхньою роботою: його насторожило, що почастішали випадки їхньої відсутности на місці праці. Спостеріг, що прийшовши після самовільної перерви на каву, на який вони витратили не п'ять, а десь зо двадцять хвилин, підійшли до свого робочого місця, обійшли його по колу, відкрили ящик, закрили і пішли на гай-годинний перекур. Походив перевіряючий, посумував біля їхньої уявної присутности... і не дочекався: вирішив подивитися на власні очі, що ж трапилось, що їх таки немає? Виходить на двір: синє небо, альтанка, навколо, на висипному пагорбі зеленіє соковита трава, а на ній лежать два "ударника капіталістичної праці" і, тримаючи в пальцях папіроси, неспішно "купаються" в променях сонця - радіють життю.

Як позбутися похмілля

Ділиться колега будівельним досвідом, занурюючись у життєві спогади. Зокрема, як свого часу працював на Уралі. Що ж, життя робітника, який приїхав на заробітки, не таке легке, тим більш опинившись у Росії. Все починається з прописки. Якщо, такі, як він, належать до числа "понаєхавших", отже, до "нелегалів", зацікавлений роботодавець має надати таке місце, яке не викликатиме зайвих сумнівів у допитливих. У його випадку - це був приватний дім від роботодавця, а його мешканці, як і він сам: начебто його близькими та далекими родичами. Та не все так трапляється, як гадається. Але, якщо все купується і продається, у роботодавця (споможного на такі гешефти) були свої інформатори в погонах, які злили інформацію, що на днях буде на його об'єкті, на який їздили працювати робітники, рейд. Одразу наказав "родичам" засісти на тиждень у згаданому домі та не висовуватися, поки ситуація не стане цілком контрольованою. Накупив хлопцям із достатком харчів, горілки і пропав... Коли на об'єкті втряслось тишею, об'явився зі вісткою: "Все, завтра виходите на роботу!" А всі, як одна команда: тиждень як у глибокому запої. "Які з нас працівники?.." Недовго думаючи, наказує терміново пройти перевірену реабілітацію: пиття розсолу із вигріванням ніг у ванночці із гарячою водою. Яке ж було в мого оповідача здивування від ефекту, як такий простий метод реально прояснює голову та почуття: "Повір мені, у мене ще ніколи не було такого прекрасного досвіду :) На ранок ми всі стали до праці!"

Один зі сценаріїв пробудження після алкоголю

"Своей житухи кучер - сам знаю, как лучше..."

MiyaGi - Меломан

Двоє колег мешкають ув одній кімнаті. Один з них любитель щоденно випити після роботи чотири банки пива по 0,5 л кожна, без закуски. Це настільки в нього увійшло у звичку, що практично за кілька років схуд на тому пиві, як таранька, а апетиту, що б ми йому не пропонували, від сили: жменька смаженої картопельки й пів котлети...
- Ти так довго не протягнеш! - раз із гумором, а раз "прямо в лоб" повторюємо йому.
- Я знаю! - констатує він.
А одного разу завершив цю фразу доволі несподівано: "Мені залишилось пару років...".
- Подумай про сина! Ти хочеш, щоб його виховував інший батько?.. - каже сусід по кімнаті, який щодня спостерігає за ним його історію "хвороби". - Мовчить. Немає що сказати. Бачу, що замислився. - Переказує мені свої спостереження.
До ворожки не ходи, завершується все це черговим ляском відкоркування пива.
Якщо у вашому житті не було таких "кадрів", із легкістю можна уявити, з яким самопочуттям має прокидатися така людина на роботу.
Отже, виставляє він будильник на три рази, з періодичністю по 10 хв одну й ту ж мелодію, адже знає, що одразу не прокинеться. Першу - пропускає. Другу - смачно вилаюється: "С*ка, бл*ть, к*рва мать, п*зда, коронавірус..." (Останнє слово додалося у його лексикон із появою в інфопросторі). За третьою - будить його сусід по кімнаті:
- Сергій, вставай! Пора на роботу!
А будильник на телефоні продовжує хрипіти підземельним голосом:

"Поработи меня пастырем, испепели моё небо!
Разбивая скалы о скалы, затащи меня в дебри
Ветром за ветром, мы - enemy, кепка да кеды,
Уверенно снегом на головы, строки холодные.
Выродок! Слово дал: мол я - вандал, кормил небылицами.
Колото-резанных ран куда больше, чем принципов.
В принципе дикция вывезет. Дымом зажаты извилины..."

І тут звучить коронна фраза, де в його проблемах винен не алкоголь, не робота, не сім'я, не власна безголовість, а той, хто біля такої людини за родом служби опинився поряд:
- Ти мене за*бав!
І так незмінно кожен початок робочого дня.
Добре, що один з гумором, а другий визнає щоденну слабкість.
Кажуть: "горбатого могила справить!" Схоже, що "горбатий" просто й не прагне за життя випрямитися.

Сила бажання випити!

По телевізії пройшла історія, як жінка накрутила своєму чоловікові гайку на прутня. Зі згадкою цієї історії в чоловічому колективі, один колега пригадав іншу історію, свідком якої був його знайомий.

- Отже, слухай! Ти знаєш залізну бочку на 200 л?
- Яка це?
- В яку заливають паливно-мастильні матеріали? Там ще крижечка, показує пальцями розмір, - накручується?
- Ага, наче зрозумів! - В очікуванні продовження, стверджує колега.
- Так от, мужики бухали й у них закінчилась горілка. Один з них каже, що виставить на стіл три літри, якщо знайдеться сміливець і засуне свої яйця в отвір цієї 200-літрової бочки. І не повіриш: знайшовся! І засунув...
- (Мовчазна пауза).
- Далі розповідати?.. І не зміг висунути, як в анекдоті про лампочку в роті. А що далі було: викликали МЧС, швидку... Довелось цю бочку розрізати... А-а, як він вищав! І розумієш, ну ніяк не було іншої можливости, тільки із середини пальчиком, - показує, якби допомагаючи горе-бідоласі... Видно, після цього він взагалі забув, що стало рушійною силою до цього вчинку.
- От, що значить сила бажання випити!

Діти й алкоголь

Якось колега розповів, що мав керівну посаду, на якій треба було пити: просто сама посада зобов'язувала вживати алкоголь. Десь тоді ж його дружина очікувала дитину і мали пройти консультацію для батьків у психолога, який готує родини до народження первістка. Під час такої зустрічі психолог навела приклад, як у майбутньому діти будуть обирати собі чоловіка чи жінку, беручи за основу модель родинних стосунків і вподобань своїх батьків, зокрема любов до музики, кольористики, тих чи інших запахів. Наприклад, якщо народиться дівчинка, і з малечку чутиме від батька запах алкоголю, вона шукатиме собі чоловіка з властивим подихом, якщо чутиме той запах хлопчик від власної матері, він за тим же принципом шукатиме собі жінку.
Почувши ті поради, колега в недовгому часі звільнився з займаної посади.
Разом із тим я поділився досвідом, який знаю від близької мені родини, і частково заперечив його тезу, навівши приклад, як донька виявляла протест алкоголізму свого вітчима, який з'явився в її житті, як непитуща особистість, а згодом деградував у невиліковного алкоголіка. З приводу чого ми дійшли згоди, що виняток може скласти лише сильна особистість, яку однаково важко ідентифікувати батькам ще від малечку.