пʼятниця, 8 березня 2024 р.

Levko Stek. "Шістдесят ліквідованих навколо позиції" (передрук)

@Levko_Stek

Найважчими були перші три дні. В першу ніч поранили побратима, у другу ніч зник другий - пішов виводити евак-групу і не повернувся. І третьої ночі поранили останнього. Ти розумієш, що як бойова одиниця на позиції залишився один. Тоді просто неконтрольовано покотились сльози.
Так почалась моя розмова з Владиславом. Йому 23 роки і він контрактник в прикордонній службі. Говорили про його останню ротацію в Авдіївці( прикордонники воювали там поруч з ЗСУ до самого виходу з міста). Його історія розкриває унікальні подробиці заключних днів оборони.
Оборону постійно доводилось тримати якщо не на 360, то на 180 градусів. Коли вони з'ясовували в якій ми будівлі - туди летіло все. Бували такі випадки, що прилітає мавік і скидає сльозоточивий газ в будівлю, а біля нього одразу фпв-дрон чекає, поки наші почнуть вибігати звідти.
Була ситуація, коли ми почали приймати штурм. Я вийшов, а росіяни стояли просто під хатою. Почав працювати, побачив як летять іскри від їхньої броні. Один одразу за хатою впав. Ще один забіг в хату перед нами. Я туди закинув три гранати і у нього теж шансів не було.
Ще весело було, коли ти знаєш, що наших на тій вулиці немає, а вони йдуть по тій вулиці і штурмують будівлі. Доходило до того, що вони стрілялись між собою. Видно, у них там був не один підрозділ, а багато( росіяни не розуміли, де чиї позиції).
Через інтенсивність боїв зброя не витримувала. Я бігав з трьома автоматами. Носив свій, також автомат нашого 200-го і взяв ще один затрофеєний автомат, бо розумів, що автомат загиблого може заклинити. Коли ти за півдня вистрілюєш цинк патронів, то зброя не витримує.
Також запам'яталось: я виглянув з вікна, перший раз відпрацював з автомата, виглянув - ще раз відпрацював, виглядаю третій, а мені РПГ просто в обличчя летить. Я встиг впасти і поки я падав, мені обсмалило брову. Я трохи полежав, поки пройшов дзвін у вухах.
Через 5 хвилин я встав, попив води і взяв апельсин. Повернувся до хлопців, а вони кажуть - ти неадекватний. Кажу, вони мені брову обсмалили, давай їм у відповідь щось зробимо. Тоді вони мені теж принесли трофейний РПГ, я зробив постріл і побачив тільки як рука полетіла ворожа.
Бували моменти, коли вони кричали нам: здавайся х*х*л будешь жить. Після чого в їхню сторону звучало: йди на*уй, вам всім пі*да, йдіть сюди, тільки попробуйте. Ми розуміли, якщо впасти морально, то це буде найгірше. Тому я прийняв рішення морально давати їх.
Коли ми вже вийшли, люди, які сиділи на КСП і бачили картинку з наших коптерів казали, що довкола хати, де ми тримали оборону, валялось близько 60 тіл. За 11 днів ми поміняли сім хат. Можете плюс-мінус порахувати скільки втрат вони понесли.
Найстрашніше бачити прильоти КАБів. Ніч, нічого не видно, ти не бачиш вже на відстані витягнутої руки. А потім летить авіація, далі вибух і в тебе хата підскакує і стає на місце. Такий спалах, що світилось усе. Ти розумієш, якщо прилетить в хату, то від неї не залишиться нічого.
Мене контузило на третій день. Постійний дзвін у вухах і стан такий, наче ти в танку. Також було тяжко фізично, бо ти практично не спиш. Їсти не хотілось: стандартно я на день шматочок хліба і два шматочка ковбаси. Якщо цього немає - просто п'єш воду.
Найважче було чути по радіостанції, як штурмують твоїх товаришів, а ти нічим не можеш допомогти. Інтенсивність була велика, штурмували багато позицій і коли хлопці кричать у радейку - мені вже у вікна залазять, зробіть щось, поможіть! А ти не можеш нічого зробити.
Це лише кілька фрагментів нашої розмови, тож якщо цікавить оборона Авдіївки, тут можете глянути інтерв'ю повністю -
youtube.com
ШІСТДЕСЯТ ЛІКВІДОВАНИХ довкола позиції: прикордонник розповів про...

Levko Stek
@Levko_Stek
7 бер. 2024

пʼятниця, 1 березня 2024 р.

Pavlo @rescuero. "Трохи гірничорятувальної лірики..."

Трохи гірничорятувальної лірики від пенсіонера. Щоб потрапити на роботу в гірничорятувальну службу, треба було пройти медогляд. Це не простий медогляд, на ньому тебе вивертають навиворіт. Крім усіх стандартних аналізів, УЗД всіх внутрішніх органів та серця окремо, ЕКГ під навантаженням на велоергометрі, перевірка на теплову стійкість (фізичне навантаження у тепловій камері з температурою до 40⁰С протягом 45 хвилин). Будь-який збій - на роботу не беруть. Віковий ценз - 35 років. 

Багато хто не проходив такий медогляд, особливо коли тобі вже за 30 років. Чому такий суворий контроль? Тому що під час ведення рятувальних робіт в шахті, в непридатній для дихання атмосфері та високій температурі, з використанням ізолюючих дихальних апаратів, будь-який збій в здоров'ї одного з рятувальників призведе не тільки до невиконання поставленої задачі, а і до загрози життю всіх рятувальників відділення, що виконує завдання. Але навіть з таким контролем були випадки з трагічним фіналом. 

Приклад: під час ліквідації наслідків вибуху на шахті "Південно-Донбаська" (м. Вугледар) на початку 1990-х, під час проведення розвідки похилої тупикової виробки з високою температурою повітря, майже у самого вибою (кінець виробки), пройшовши близько 1800 метрів, один з шістьох рятувальників втратив свідомість. Інші переключили його у запасний респіратор поклали на ноші та стали виходити з виробки. Кут нахилу був близько 18⁰, температура повітря 38⁰С та отруєна продуктами вибуху атмосфера. Пройшовши близько 500 метрів вверх, ще двоє рятувальників отримали тепловий удар і не змогли продовжувати вихід на свіже повітря. Зв'язок вийшов з ладу, було прийнято рішення послати двох рятувальників за допомогою, четверо (вже 3 постраждалих і один при тямі) лишилися на місці. Підсумок був трагічний - 3 загиблих, 2 з важкою формою теплового удара. І все це тому, що здоров'я одного з них було не в порядку. 

Ти можеш жити з хворобою відносно нормальним життям, але коли твій організм потрапляє у критичні умови, він з високою вірогідністю дасть збій. У наведеному прикладі, цей "збій" коштував життя ще двом людям. 

В умовах війни, на полі бою, може статися така сама ситуація. Висновки робіть самі.

Описаний мною випадок далеко не поодинокий. У 2003 році, на шахті "Краснолиманська", при схожих обставинах загинуло повністю все відділення гірничорятувальників. Особисто брав участь в операції з евакуації тіл загиблих колег.


Pavlo @rescuero

29 лют. 2024