"Mam napić się!"

Вранці зустрічає акуратно вдягнений поляк групу українців і просить шість злотих. Називає причину.
- U mnie ukradli portfel.
- To zadzwoń do policji! - Кажу я.
- Mój przyjaciel ukradł ten portfel.
- Taki twój przyjaciel!..
- Mam potrzebu...
- I co 6 złotych tobie zdecydują?
- Mam napić się!.. - І від зденервованого стримання, що прочитувалось на його обличчі, видихнув перегар.
Я в шоці від такої зустрічі та розмови.
Тут до мене гукає колега і каже:
- Чого ти заводиш з ним розмову? Запам'ятай, ти тут (у Польщі) ніхто! Дасть він тобі по носі, приїде поліція, і винним будеш ти, бо він - поляк.
Інший колега каже:
- Видно, так радиш з власного досвіду?
- ... Кажу, бо знаю!
За мить доходять до роботи й інші колеги, до яких так само, як і до нас, підходив той же поляк, і аналогічно просив шість злотих. Ніхто йому так нічого і не дав. У підсумку, один з колег промовив: "Я дивуюсь їхній простоті та безпосередньості!"