Діти й алкоголь

Якось колега розповів, що мав керівну посаду, на якій треба було пити: просто сама посада зобов'язувала вживати алкоголь. Десь тоді ж його дружина очікувала дитину і мали пройти консультацію для батьків у психолога, який готує родини до народження первістка. Під час такої зустрічі психолог навела приклад, як у майбутньому діти будуть обирати собі чоловіка чи жінку, беручи за основу модель родинних стосунків і вподобань своїх батьків, зокрема любов до музики, кольористики, тих чи інших запахів. Наприклад, якщо народиться дівчинка, і з малечку чутиме від батька запах алкоголю, вона шукатиме собі чоловіка з властивим подихом, якщо чутиме той запах хлопчик від власної матері, він за тим же принципом шукатиме собі жінку.
Почувши ті поради, колега в недовгому часі звільнився з займаної посади.
Разом із тим я поділився досвідом, який знаю від близької мені родини, і частково заперечив його тезу, навівши приклад, як донька виявляла протест алкоголізму свого вітчима, який з'явився в її житті, як непитуща особистість, а згодом деградував у невиліковного алкоголіка. З приводу чого ми дійшли згоди, що виняток може скласти лише сильна особистість, яку однаково важко ідентифікувати батькам ще від малечку.