Віктор. "Це був БІЛЬ..."

З висоти прожитого віку був впевнений, що багато чого знаю про біль. Та й терпіти його думав вмію. Фізичний то точно, стан здоров'я ті тренінги періодично проводе. Але нічого болючішого ніж вчора не мав. Це був БІЛЬ. Біль, крик душі та волання серця за загиблим братиком.

Побратимом. Другом. Нашим воїном. Бойовим водієм. Кращим. Кажуть ця сука війна забирає найкращих. І таки ця блядь вміє вибирати. Забрала, вирвала людину-мультітула. Віртуозного водія. Неперевершеного механіка. Воїна.

Це про нього я писав колись, коли розповідав, як однією автівкою ротування йшло більше доби. І це все в тому проклятому лісі, под массами літаючого залізяччя. Це він майже тисячу км за півтори доби намотав тоді по тим колдойобинам. Майже приріс до автівки.

Це він видирав 300 прямо з окопів, та так хвацько, що підари піною в рації гарчали. Да, ми все чуємо. І саме він міг прямо в лісі на чергуванні поремонтувати практично будь-що. "Кеп, привези тільки оті ключі, я все зроблю"(с). І ще багато чого, про що не можу написати.

БІЛЬ. Вона найпекучіша, коли слова пам'яті говорить його мама. Контрольним для всіх стало, коли підійшов син, і попросив розказати, яким був його тато в наших очах. Щоб пам'ятати... Пять здоровецьких, і давно не молодих мужиків в формі з мокрими очима та ще картина.

БІЛЬ. Бачити, як ніжно прижимає до грудей жінка номерний знак автівки, "ДЕН". Наш "Денчик". Вічна кіста в горлянці ворога. "Братики, не їдьте туди, я сам мотнусь. Не їдьте, я все ради вас зроблю"(с). Отакий він був, наш "Денчик".

Я знаю, що зробили ви, друзі з УкрТві. Просто ці дні не ставало сил писати. Тому знайте, дружина "Денчика" щиро вдячна за надану допомогу. Від усього серця просила вклонитись вам. Вона гордиться своїм чоловіком. І тому ваша увага і допомога тільки підтримала її святу віру в те, що її чоловік зробив саме такий вибір - захищати, і цей вибір єдино вірний та виважений. Бо є люди які достойні захисту, люди которі вміють відчувати. 

Дякую тобі, герою! Честь було служити з тобою пліч-о-пліч. Пам'ять про тебе, буде духовним знаменом нашого підрозділу. Ми будемо нести його з честю, і піднімемо над переможеним ворогом. Переможеним завдяки тобі. Слава Україні! - Героям слава!

Віктор

@vikines2002

10 трав. 2024